Анна Фурсенко. "Про п’ятку, депресію та "Диснейленд"

Привіт, мій любий щоденник! Тільки з тобою можу поділитися своїми проблемами!  

Сьогодні у мене був дуже важкий день. У школі трапилось жахливе. Хлопець, який мені дуже подобається, образив мене при всьому класі. А все через ті кляті прищі! Така безглузда річ, але як вона псує життя підлітку! Особливо, дівчинкам. Збираючись вранці до школи, я так поспішала, що зафарбувала спаплюжене обличчя маминим тональним кремом. Та зробила тільки гірше, бо відтінок виявився надто темним. Всі так дивно поглядали на мене, немов у мене виріс хобот слона! А потім з’явився він! Єгор з 11 - Б! Він підійшов до мене з такою недоброю посмішкою та спитав: "Чому твоє обличчя майже коричневе, як п’ятка мого діда?". Всі, хто це чув, засміялися, а я з сорому втекла додому!

Вдома я впала на ліжко і заревіла. Не допомогла, навіть, Billie Eilish. Я так засмутилася, що майже захворіла! Навіть, апетит пропав. Напевно, у мене починається депресія. Я читала, що у моєму віці – це масова проблема. Страждає від 11 до 20 відсотків підлітків. А, може, й більше. Дорослі , навіть, точно не знають, бо не всі у цьому розбираються. І чому психологію не вивчають у школі? Діти б тоді самі розуміли, що з ними відбувається, і були більш уважними к іншим. Якби в мене хоча б була справжня подруга! Але вона поруч тільки коли їй щось потрібно…

 Розмовляючи з тобою, мій щоденник, я не помітила, як у кімнату увійшла мама. Гадаєш, вона розпитала мене, що трапилось, обійняла та сказала, що все буде добре? Приготувала тепле какао, як у дитинстві? А ось і ні! Мама так поспішала, що, навіть, не помітила мого відчаю. Вона тільки спитала – де її косметичка? Обідай та сідай за уроки! – ось, що вона сказала. – Досить займатися дурницями! 

Я почуваюся такою самотньою! Батьків хвилюють тільки мої оцінки. Вони завжди такі зайняті. Мої проблеми для них дурниці та дрібниці. Їх послухати, так справжні проблеми бувають тільки у дорослих. Діти у школі відпочивають та розважаються, як у Диснейленді! Невже забули, як це бути підлітком? Ось я, коли виросту, любий щоденник, нічого не забуду! Обіцяю! 

Після смачного обіду стало трохи легше, та я відкрила підручник по хімії. Ой, який жах! На якій це мові взагалі? Мені подобається література, мистецтво. Було б круто, якби замість хімії в школі викладали історію мистецтв! Але життя не ідеальне. Я це зрозуміла ще в п’ятому класі. А зараз я в дев’ятому. Тож не ідеального стало набагато більше…   


Про автора: 15-річна Фурсенко Анна навчається в Запорізькому колегіумі номер 98 і в медіа-школі міського палацу дитячої та юнацької творчості Запоріжжя. Дівчина пише есе та журналістські матеріали для молодіжної газети Teens Way.

Автор: Youth MediaLab