Ольга Волощук. "Що хвилює сучасного тинейджера?"
Різкий звук дзвінка розітнув шкільний гамір. Двері класу з скреготом відчинились, всередину ввійшла вчителька психології. Аркуш з завданням приземлився на парту прямо переді мною. Мій погляд зупинився на єдиному запитанні “Опишіть професію своєї мрії. Чому саме вона?”. 40 хвилин я витріщалась на завдання. Після дзвінка мій листок так і залишився порожнім, а в голові були лише питання. Хто я? Навіщо я живу? І чого я прагну?
Раніше подібні думки мене не турбували. Батьки вирішували що мені одягнути, на які гуртки ходити, давали книги, планували моє життя. Я ніколи не задумувалась над тим, щоб робити щось самостійно. У цьому не виникало потреби. Думки про майбутнє, якщо й з’являлися - миттю розсіювались. Відволікатись на ігри на телефоні, серіали, фільми, книги – стало мою звичкою. Життя моїх улюблених персонажів турбувало мене більше, ніж власне. Я проживала їхні радощі, сумніви, трагедії і часу на роздуми про своє існування не залишалось . Віра у те, що контролювати власне життя мені доведеться ще не скоро, дозволяла розслабитись.
Майбутнє здавалось таким далеким. “У мене безліч часу” – думала я. Урок психології жбурнув мене у реальність. 10 клас, ЗНО тихо підкрадається до мене. Ось воно чатує за кутком . А я й досі не знаю, яку професію обрати і які предмети здавати. Батьки не вирішать цю проблему за мене. Я не можу їм дозволити планувати все моє життя! Цей вибір тільки мій. Можливо я б стала хорошою актрисою, або лікарем, чи може інженером? За ЗНО ховається вступ. Велике, страшне слово, від якого мурашки табунами бігають по тілі. Який університет обрати? Я навіть не впевнена ким хочу стати. Очі розбігаються. Мене накриває море думок і запитань. А якщо я зроблю неправильний вибір?
“Успіх – це сенс життя, якщо ти його не досягнеш - проживеш життя марно” – лунає звідусіль. “Ти повинна стати успішною” – говорять мені батьки. Та я не розумію, що для цього робити. Очі наткнулись на оголошення набору учасників на проект “Школа успіху”. Можливо це мені допоможе ? Відкриваю посилання, пробігаюсь очима по запитаннях. Та відповідей на них не знаходиться навіть у найтемнішому закутку моєї голови. Я навіть не знаю, ким хочу стати, а на мене продовжують тиснути чарівним словом “успіх”. Нервовий сміх завмирає на губах, з очей починають капати сльози.
Раніше життя було казкою, а зараз я серед темного лісу. Навколо суцільні хащі. Куди йти? За успіхом? В якому напрямку рухатись? Ця таємниця зберігається в надрах цього лісу. Та стежки, яка б провела мене до неї я не бачу.
Про автора: Леля (також відома як Ольга Волощук) - фея з чарівної країни слів, наділена магічними силами створювати світи і керувати чужими долями. Вдень вдає себе звичайною дівчиною та навчається у 10 класі Коломийського ліцею імені М. Грушевського.
