Тут ліси переходять у болота, які перетікають у невеликі річки. Тому кухня не така, як на центральних полях.
Наприклад, Сіверський борщ готують на юшці з карасів. Це, мабуть, єдиний рибний борщ в Україні.
А топ-продукт Сіверщини, якому понад 400 років, — ніжинські огірки. За легендою, їх привезли греки, які розбудовували у 17-му столітті Ніжин. Їхні огірки були мініатюрні, солили вони їх за своїм рецептом, роблячи особливо хрусткими. Раніше ніхто не знав, чого ж вони такі хрусткі, але сьогодні вчені вивели сорт Левадний F1, який майже як той самий із 17-го століття. Так от, у ньому підвищений склад іонів срібла — і це причина хрускоту. А ще греки солили огірки завжди на джерельній воді, яка насичувала кальцієм і, відповідно, також додатковим хрускотом.
На Сіверщині популярні пиріжки з калиною. Так, без калини нема України, а ще без калини нема пиріжків із калини. Калина — це не просто символ, а популярна у споживанні ягода. Раніше її додавали до тіста, коли пекли хліб, зі свіжих плодів робили неперевершений калиновий квас і кисіль «калинник», з нею робили вареники, квасили капусту, варили варення чи просто сушили в меду.
Але калинові пиріжки не просто зготувати. По-перше, треба дочекатися морозів, які вибивають із калини гіркоту. А далі її треба припарити у печі, щоб зійшла вся-вся гіркота. І тільки після цих маніпуляцій пиріжки майже готові. Тепер наступного разу замовляйте у бабці пиріжки з калиною. А коли вона запитає, звідки таке бажання, не кажіть, що прочитали про них на гастрокарті. Кажіть, що хочете пізнати всю гіркоту Сіверщини.