Приготування бринзи — це та ще магія. Головні компоненти — свіже овече молоко та закваска, так званий кляґ, добутий зі шлунку молочного ягняти. Вибачайте за такі анатомічні подробиці, але вже як є. Спочатку ми чекаємо на те, щоб нагріте молоко з закваскою скисло, а збиваємо його так званим дерев’яним жбаталовом та формуємо соковиті грудочки. Їх розміщують в чисте полотно і підвішують, аби рідина стекла. В принципі ось це вже можна їсти, а як підкоптити з димком, то отримаємо будз (привіт, Закарпаття!).
А далі, як поперетирати сир руками й сіллю та зачекати пару рочків, буде вам бринза! Ну добре, можна і не пару років, а трохи менше.
Бринзу можна додати до палюшок! Це альтернатива полтавським галушкам. На Франківщині тісто робиться з борошна, картоплі та яєць. Накрутили, намісили і наліпили тоненькі валики-пальчики. Їх у підсолену воду, а далі на стіл зі шкварками та смаженою цибулькою. Сметану теж не забудьте, це варіант безпрограшний — сметана завжди замаскує зовнішню недосконалість ваших вареників та палюшок, а смак не зіпсує.
Ну а якщо вам до шкварок та бринзи зась, варіть соломаху! Це така юшка з м’ятою квасолею та цибулею, до яких можна подати потерті з олією цибулю з часником.