Закарпатська область

Будз, Вина & Ґомбовці

Якщо кудись і пертись за овечими сирами, то тільки на Закарпаття! Після того, як ви скуштуєте полонинський будз, ваше життя розділиться на “до” та “після”. 

Хто його зна, чим там тих овець годують? Чи то гірське повітря? Чи травчика соковита? На полонині будз тримають біля вогнища і він трохи підкопчується цим димом. Власне це і є особливістю полонинських сирів.  

Закарпатські сири можна наминати просто так. А можна трохи помудрувати і замутити сирний десерт ґомбовці! Одні кажуть, що вони схожі на ліниві вареники з сиру, інші — що на китайськи баоцзи, які полюбляв Панда Кунг-Фу. 

До того, як перейти до приготування самого десерту, треба підготувати паніровку: її можна зробити з кукурудзяного борошна та цукру. Обсмажили на пательні, виклали на пергамент, перемішали трохи руками і хай собі стигне, поки ви будете гратися в закарпатського Панду По. 

Тож, кі-і-йя! І кинули домашній сир у миску, туди ж яйця, сіль, цукор, притрусили борошном, перемішали і наліпили кульок! О, у середину можна покласти сливу-сюрприз. Чом би й ні? І далі кидаємо у киплячу підсолену воду. Коли спливуть, немов ті вареники, дістаємо і кі-і-йя в паніровку. Можете, звісно, спробувати поїсти гомбовці китайськими паличками, але тут вже краще не мудрувати. 

Будз та бринза — це не різні сири, а один і той самий продукт на різних етапах свого «життя».

Дивіться також