Хмельницька область

Картопляна ковбаса, Ведерей & Шюпініс

У житті кожного школяра настає час, коли треба почати говорити про локальну кухню Хмельниччини. І тут можна одразу вирахувати, хто розуміє, а хто ні — бо говорити треба про кухню Проскурівщини. Так у минулому називали Хмельницький і саме кухня того минулого нам потрібна. Що ж, намагаючись пізнати Проскурівські страви, приготуйтесь до словечок. Вони там є. 

Перша Проскурівська страва — ведерей. А виглядає це як картопляна ковбаса, бо вона і є картопляною ковбасою. Що сталося у житті проскурівської людини, що вона вирішила замість м’яса, начинити ковбасу картоплею, ніхто не знає, тому одразу переходимо до першого пункту приготування — очищення товстих свинячих кишок. Потрібні саме товсті кишки, адже тонкі йдуть на м'ясну ковбасу, вона теж популярна у регіоні. Далі начиняємо їх сирою картоплею і запікаємо, обливши топленим салом.

Друга Проскурівська страва — шюпініс. Це особлива каша, зварена з гороху, картоплі й смаженого свинячого м'яса. Її фішка у змішуванні в останній момент. Кожен інгредієнт готують окремо та поєднують аж перед самою подачею. 

І ми можемо або продовжувати сипати слівцями, або переходимо до зрозумілого поняття, такого як вінегрет. Але якщо вдумаєтесь у це слово, помітите, що воно не менш закручене, як шюпініс чи ведерей, просто для нас уже звичніше. 

Третя Проскурівська страва — Проскурівський вінегрет. Тут, окрім заміни зеленого горошку на квасолю, є й унікальний спосіб подачі. На великий таріль відварена картопля, буряк, квасоля, квашені огірки та капуста викладалися шарами, а зверху це посипалося дрібно посіченою цибулею. Тобто, не перемішуючи!!! Пояснювали це так: “комусь подобається більше буряку, а комусь – більше огірочків, і кожен може покласти собі того, чого хоче, до смаку”. 

Характерною рисою «шюпінісу» є те, що всі її частини готуються окремо й лише в останній момент з'єднуються в єдину страву.

А що думають діти про це?

Дивіться також