Житомирська область

Водяний горіх & Деруни

Мигдаль, ліщина, волоський… А про водяний горіх чули? А він є! 

Ще його називають плавальним горіхом або чилім. Що з ним робити? Наприклад, в Давній Русі горіх вживали в сирому вигляді, а також сушили, варили і запікали на вогні (він тоді має присмак смаженого каштану). А можна його додати й в деруни, якщо знайдете.

Власне, про деруни тепер ми з вами й поговоримо. Адже картопелька — це ще одна наша золотава пшениця. Це ще одна наша любов. І як набридне їсти її з маслом, смаженою зі шкварками, в стані пюрешки — беріться за деруни. Між іншим, мешканці Коростеня на Житомирщині присягаються, що найсмачніші деруни готують саме у них. Там навіть пам’ятник встановлений картопляному деруну.

Отже, помили картоплю, натерли на тертці (тут, кажуть, головне підібрати тертку вдалого розміру). Якщо буде час поекспериментувати, спробуйте різні насадки, потім нам розкажете, як краще — на крупну чи мілку. А може, взагалі краще змішати! Головне  віджати сік, а потім додати солі, перцю, подрібнену цибульку, зелень та борошно. Перемішали — і на пательню ці картопляні оладки! Смажимо з обох боків до золотавої скоринки і подаємо на стіл зі сметаною. І не забудьте нам розказати, які ж деруни кращі — на мілку чи крупну тертку

Подейкують, що образний вислів «міцний горішок» виник у зв'язку з труднощами розколювання деяких видів горіхів та складністю добування з них їстівної частини.

Дивіться також