Узагалі, як в Донецькій, так і Луганській областях в кулінарних традиціях переважають страви з м’яса. Певно, тому що регіон тут індустріальний, доводиться важко працювати, а тому і їсти потрібно ситно.
Отже, повертаємось до кендюха. Повертаємось та вивертаємо... шлунок назовні! Ага, для кендюха, як і для хагіса, брали шлунок. Тільки не обов’язково баранячий, свинячий теж згодиться. Шлунок добре зачищали, кілька разів промивали, посипали сіллю.
Окремо готували начинку: нарізали сало, м’ясо, змішували їх з часником, сіллю та перцем. Потім усе це засовували у шлунок, а далі цю м’ясну вакханалію зашивали, аби нічого не випало ненароком.
Кендюх — страва не для слабких духом, це вже точно. А ще не для тих, хто поспішає жити. Бо варити набитий шлунок треба як мінімум протягом двох годин. А після ще й доведеться обсмажити з двох боків до скоринки, щоб вже точно було до смаку.